закладка Каргополь КОКАИН VHQ

Бля, дорогие друзья! Вот и я снова за компом, чтобы поведать вам историю своей последней закладки. Братишка, это будет огонь, просто охуенно, поверьте мне на слово! Спустя неделю бесплодного флейма, наконец-то нашел я своего дилера, который пообещал мне крутейший белый порошок. Хуй знал, правда ли это, но я был готов рискнуть, даже пропустить пару лекций в универе ради этого. Перед назначенной встречей, я отправился в гидро, чтоб найти чуть-чуть марцифаля и себе запастись. Мухоморы мне надоели, а эти закидоны сильно каличат, поэтому решил взять что-то более годное. Когда зашел в гидро, сразу стало понятно, что все не так гладко, как хотелось бы. Чуваки смотрят на меня таким взором, будто я собрался взорвать все вокруг. Прошел к стойке и говорю: – Эй, блэт! Дай двести грамм марцифаля. Мне кислорода надо, пока не пришел дилер. Типы захихикали и стали меня обсуждать на своем жаргоне. Видимо, им было смешно, что такой худощавый парнишка с такими глазами хочет купить наркоту. Но чего-то я не нашел этого смешного. – Фигасе, марцы, – сказал один из них, протягивая мне маленький пакетик. – Взорвешь грохотом! Я достал деньги и отдал им, попутно придумывая, как бы отдохнуть на свою последнюю сумму в библиотеке. Дома было слишком шумно, а в библиотеке все время тишина, идеальное место для отдыха от этой суеты. На следующий день я оказался в библиотеке со своими закладками. После нескольких часов чтения скучных учебников, решил переключиться на что-то интереснее. И вот тут мой внутренний исполнитель нареченного гопника сказал: – Братан, давай взорвем тебя этим порошком прямо здесь! Я согласился и стал предвкушать момент, когда наконец-то смогу расслабиться и забыть о всех проблемах. Достал из рюкзака пакетик, аккуратно распаковал его и сделал несколько линий на столе. Секунда неподвижности, момент наступил. Закрыл ноздри одним пальцем и приготовился. Нашел внутри себя огонек и закурил. Это был удар, который сразу же проник в каждую клеточку моего тела. Ощущение полета, эйфории и невесомости просто заставляло меня улыбаться. Вот так я и отдыхал в библиотеке, забывая обо всех заботах и проблемах своего мира. Соседи по столу, читавшие книги, смотрели на меня странно, но меня это не волновало. Я был на высоте. Но, братцы, не все так гладко, как хотелось бы. Мой отдых прервался, когда в библиотеку ворвался безумный охранник и начал выгонять всех из зала. Проклятые закладки одним махом уничтожили мои планы на отдых! Уже за пределами библиотеки, меня догнал охранник и далеко не вежливо попросил отвести в офис. Там меня допрашивали, угрожали ножом и требовали сказать, где я достал этот дьявольский порошок. Я же, конечно, не стал давать ни одного хера. Они ничего не смогли выведать, и вскоре отпустили меня домой. Что же, братишка, кокаин - это сильная штука, и держать его в библиотеке, конечно, нельзя. В итоге, я потерял неделю, деньги и свои последние закладки. Но, а что еще мне оставалось делать? Возможно, в следующий раз у меня все получится. Такие дела, братишки. Вот вам и мой рассказ о том, как я надумал отдыхать в библиотеке с кокаином и потерпел вторяк. Ну, хуй с ним, не в этом счастье. Жизнь идет дальше, и я готов продолжать ее во всей красоте моего белого порошка и гидропоник.

Эй, усіма привіт! Це ваш затуманений наркоман, готовий розповісти вам свою безглузду історію. Готуйтесь, бо це буде поїздка, яку ви не зможете забути!

Отже, страшний наркоман, я, вирішив віддатися всій справі цього світу - натуральному кокаїну. Все почалось тим, що колега із роботи розповів мені про закладки, де можна придбати якісну річ. Біла кристалічна речовина, про яку всі так багато говорять - це була моя наступна мета.

Одного сонячного дня я знайшов контакт на пацана, який займався розподілом закладок. Він вже зарання знаходився в стані плющиту, а я йому тільки допоміг. Він вивів мене на притон, де ми домовились про угоду. Мене перетинало від хвилювання, проте я був рішучим - кокаїн мав стати моїм відрою щастя.

Зустрічалися ми в темному переулочку, серед шумного міського таракана. Я знав, що ризикую, але дурний горішок як завжди перемагав у раціональному мисленні. Я видивлявся на всі боки, стараючись не привертати зайву увагу, коли раптом, я побачив його - мого нового дилера. Він був не старший за 20 років, з кепкою на голові і шортах, які здавались мені незручними в цій погожій погоді.

Потиснувши один одному руки, ми швидко здійснили обмін - кеш проти пакетика з тим дивовижним білим порошком. Мені не хватало слів, аби описати своє щастя. Я вже думав, що кокаїн - це просто міф, але тепер я мав його в своїх руках.

Повернувшись додому, я вирішив не марнувати часу і заліз в онлайн-пошук, щоб знайти виставку картин у нашому місті. Шукаючи, я натрапив на подію, яка мене зацікавила - виставка сучасного мистецтва з усіх куточків світу. Я ось так подумав: чому б не залізти на цю виставку на плющиті, щоб отримати незабутні враження?

Вечір наближався, і я вже підготувався до свого заходу. Позбувшись всіх речей, що могли сповідати мої таємниці, я направився до центру, де проходила виставка. Вхід на неї виявився крутим - маса художників, фотографів та модних пацанів і сучок. Там швальні шматки мистецтва були представлені на публічний огляд, я любив кожен миттєвість у цьому помешканні.

Зашовши у зал, я повний заглибився у справу. Мої очі впилися на одну картину, яка змусила мене затриматися. Фарби на полотні гріли мою душу і розсіяли тінь наркотичного опьяніння. Я все випивав кожен крок митця, він був такий гений! Він зміг передати неймовірні почуття через холодний фарби, і це плющило мене до глузду.

На виставці царила особлива атмосфера, наповнена розумом і смаком. Я був самим центром уваги, бо шевелився як під впливом кокаїну. Усі розмови про мистецтво, стилі та тенденції були шаленими наркоманськими запасами, які впивалися партіями дагги. Ми просто залізли на хвилю таланту і чарування.

Минув тривалий час, але я все ще перебував у своєму кокаїновому екстазі. Мій розум заповнився дивовижними образами, що залишилися в моїй пам'яті назавжди. Було два слова, які описували мої враження - зашло і шмалить! Виставка показала мені світ, про який я давно мріяв, де кожен фарбує свої мрії на полотні життя.

Мой дилер і видал мені найкращу закладку в моєму житті. Вона відкрила для мене нові горизонти, де культура, мистецтво і наркотики переплітаються в одному танці. Брешу, який наркоман хотів би кутити? А я вже не міг припинити. На виході з виставки, я зустрів свого кума - бідолашного лоха, який повірив в ту ж свиню, що й я. Він також вдався на цю виставку і не знав, що його вже чекає. Я розповів йому про свої враження та показав йому свої закладки - виявився він не менш здивований.

Ми з ним втратили рахунок годинам, що стояли біля виставки. Задоволений своїм вечором, ми вирішили закінчити його вже на природі. Друзі, дізнайтесь на свою свою шию - кутити з наркоманом на вулиці під яскравою зірками неймовірний досвід!

Так закінчився мій день, повний пригод і вражень. Я купив закладки і відвідав виставку, але, поки що, моє життя затоплене натуральними ейфоріями і бездумними кутками. Хочете підсумувати все це свято? Це я запрошую вас в світ майбутніх переживань!